1. Власна назва річки, що протікає в Україні, лівої притоки Дністра (басейн Чорного моря).
2. (заст.) Те саме, що водотік — природний або штучний потік води (річка, струмок, канал тощо).
водотеча
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Коли утворювалась потужна водотеча, діру затикали кимось із екіпажу. В той час, як решта шукала щасливої пристані у відкритому морі.
— Невідомий автор
Частина мови: іменник (однина) |