Властивість речовини не розчинятися у воді; здатність залишатися в нерозчиненому стані при контакті з водою.
водонерозчинність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість речовини не розчинятися у воді; здатність залишатися в нерозчиненому стані при контакті з водою.
Відсутні