Словник Української Мови
Буква
1. Етнічна назва фіно-угорського народу, корінне населення історичної області Водська п’ятина на північному заході сучасної Ленінградської області Росії; представник або представниця цього народу.
2. Мова цього народу, що належить до фіно-волзької гілки уральської мовної сім’ї, яка перебуває на межі зникнення.
Приклад 1:
Чи, не приводь господи?..- Оришка не доказала. У неї в думці пробігла смерть Остапова.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 2:
Далi зирнула на дверi, що – я ж кажу – тiльки що зачинила, проводивши когось-то з хати, i каже: “Приводь тiльки швидше проклятого сотника, i я йому вiддячу. Я б тобi, Ригоровичу, хука усучила, та нехай лишень опiсля; тепер ти менi прислуговуй, а як з’їм гаспидського Забрьоху, тодi приймусь i за тебе, сучий Пiстряче!
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”