1. Властивість дій, вчинків або ставлення, що виконуються навмисно, зі свідомим наміром; навмисність, умисність.
2. У філософії та психології — здатність свідомості спрямовуватися на певний об’єкт або мету; інтенціональність.
вмисність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |