вмовчування

[ʋmoʋt͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова «вмовчувати»; навмисне утримання від висловлювань, замовчування певних фактів або думок з різних причин (сорому, небажання розголошувати, такту тощо).

  2. (Лінгвістика) –

    Результат такої дії; факт, обставина або інформація, яку було приховано, не озвучено.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вмовчування, р. вмовчування, д. вмовчуванню, з. вмовчування, о. вмовчуванням, м. вмовчуванні, к. вмовчування

Більше записів