вмотивованість

Значення

1. (Психологія) –

   Наявність мотивації, внутрішньої причини або спонукання для певних дій, поведінки чи ставлення; стан, коли людина відчуває зацікавленість і готовність до активності для досягнення мети.

2. (Лінгвістика) –

   У лінгвістиці — властивість слова чи іншої мовної одиниці бути логічно пов’язаним зі своєю формою або значенням через внутрішню семантичну чи словотвірну прозорість (наприклад, “читач” є вмотивованим словом похідним від “читати”, тоді як “ніс” є немотивованим).

Правопис та відмінювання