вмілиця

[ʋmilɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Жінка, яка вміє щось робити, майстриня; спритна, уміла жінка.

  2. (Література) –

    (у народній творчості) Чаклунка, знахарка, ворожка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вмілице, р. вмілиця, д. вмілицю, з. вмілице, о. вмілицем, м. вмілиці, к. вмілице

Більше записів