1. Здатність уміло, досвідчено виконувати щось; майстерність, навичка.
2. Сукупність знань і практичних навичок у якійсь галузі; кваліфікація.
вмілість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Кінець кінцем йому просто хотілось потанцювати, практично застосувати вмілість, не без певної праці набуту. Але переодягався поволі, дбайливо чистився, ретельно вмивався, щоб прийти на запрошення якнайпізніше.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: іменник (однина) |