вмілець

[ʋmilɛt͡sʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Виробництво) –

    Майстер, фахівець у певній галузі, особливо в ремеслі або рукоділлі; той, хто вміє щось робити вправно та якісно.

  2. (Психологія) –

    (рідше) Той, хто має хист, здібності до чогось; талановита, обдарована людина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вмілець, р. вмільця, д. вмільцеві, з. вмільця, о. вмільцем, м. вмільцеві, к. вмільче

Більше записів