Влютовання — стан крайньої люті, сильного гніву або роздратування; процес лютіння, розлючення.
влютовання
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Влютовання — стан крайньої люті, сильного гніву або роздратування; процес лютіння, розлючення.
Відсутні