Властивість людини легко та часто закохуватися, схильність до високої емоційної залученості в романтичних стосунках.
влюбливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість людини легко та часто закохуватися, схильність до високої емоційної залученості в романтичних стосунках.
Відсутні