влучання

1. Дія за значенням дієслова «влучати»; потрапляння в ціль, у певне місце або в належний момент.

2. У спортивних та азартних іграх — правильне вгадування, точне визначення результату (наприклад, у тоталізаторі).

3. Перен. Точне, доречне слово або вислів, які влучно характеризують когось або щось; влучність.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |