Значення
- (Історія) –
Той, хто має верховну владу над країною, державою; монарх, володар, повелитель.
- (Соціологія) –
Той, хто має абсолютну владу, силу або вплив у певній сфері; той, хто панує, керує чимось або кимось.
- (Психологія) –
(У переносному значенні) Той або те, що має переважаючий вплив, панує над чимось (наприклад, над думками, почуттями).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. властитель, р. властителя, д. властителеві, з. властителя, о. властителем, м. властителеві, к. властителю