Людина, яка прагне влади, політичного впливу та панування над іншими; той, хто одержимий жадою володарювати.
властолюбець
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Людина, яка прагне влади, політичного впливу та панування над іншими; той, хто одержимий жадою володарювати.
Відсутні