влаштованість

1. Властивість за значенням дієслова “влаштовувати(ся)” — стан організованості, налагодженості, упорядкованості чогось; наявність необхідних умов для нормального існування або функціонування.

2. Усталений, звичний лад, порядок життя; побутовий комфорт, забезпеченість усім необхідним.

3. Розм. Влаштування на роботу, отримання посади або місця служби.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |