1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (рідко, як загальний термін) Дія за значенням дієслова «влагодити»; влаштування, облаштування чогось, надання чомусь належного, ладного стану.
влагодження
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І в городі не показавсь ні до одного українця, а зате був у Рігельмана, предсідателя слов’янського благотворительного комітету… Зовсім сумний баланс треба б було вивести для наших австро-руських стосунків і на арх[еологічному] з’їзді 1874 р. й за ввесь той рік, якби не пробуток у Києві О. Т[ерлецького], що мав між своїми наслідками влагодження колекції російсько-українських книг у Відні. Ще побачившись в 1873 р. у Відні перший раз з О. Т[ерлецьким], почув я од нього, що тамтошні книгарі беруть подвійну чи й навіть більшу ціну за книги російські і що це спиняє навіть віденську університетську бібліотеку купувати безумовно потрібні російські наукові видання.
— Невідомий автор
Частина мови: іменник (однина) |