Значення
- (Історія) –
Жінка, яка володіє ким-небудь або чим-небудь, має владу над кимось; повелителька, володарка.
- (Релігія) –
(заст., рел.) Епітет або звертання до Богородиці, Пресвятої Діви Марії як верховної володарки, Цариці Небесної.
- (Література) –
(перен., поет.) Та, що панує, домінує в певній сфері; уособлення якоїсь сили або явища (наприклад, “владичиця морів”, “владичиця зим”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. владичиця, р. владичиці, д. владичиці, з. владичицю, о. владичицею, м. владичиці, к. владичице