владолюбець

1. Людина, яка прагне влади, політичного впливу та панування над іншими; той, хто відчуває сильну пристрасть до володарювання.

2. У переносному значенні: той, хто намагається домінувати, нав’язувати свою волю в будь-якій сфері життя (наприклад, у родині, колективі).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |