владолюбець

[ʋlɑdoljubɛt͡sʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    Людина, яка прагне влади, політичного впливу та панування над іншими; той, хто відчуває сильну пристрасть до володарювання.

  2. (Психологія) –

    У переносному значенні: той, хто намагається домінувати, нав’язувати свою волю в будь-якій сфері життя (наприклад, у родині, колективі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. владолюбець, р. владолюбця, д. владолюбцеві, з. владолюбця, о. владолюбцем, м. владолюбцеві, к. владолюбцю

Більше записів