вкривало

1. Традиційне українське декоративне покривало, яким накривали весільний коровай, обрядовий хліб або ритуальну страву під час весілля та інших свят.

2. Рідко вживана назва для будь-якого покривала, тканини або покривальна тканина взагалі.

Приклади вживання

Приклад 1:
Сиве волосся, вистрижене, як щітка, рясно вкривало його круглу голову. Віспувате обличчя дивилося парою маленьких чорних очей, нюхало двома колосальними ніздрями, з яких, мов сталактити в печерах, звисало буйне волосся, воно ж росло з вух, з шиї, з кінця носа, з вилиць і з троглодитського підборіддя.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |