вкручення

1. Дія за значенням дієслова “вкрутити” — процес закріплення чогось шляхом обертання та введення в щось (наприклад, вкручення гвинта в дерево, лампочки в патрон).

2. Результат такої дії — стан предмета після того, як його було вкручено.

3. (переносно, розм.) Нав’язування, впровадження чогось комусь, часто з наполегливістю або хитрістю (наприклад, вкручення непотрібної ідеї).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |