вкручення

[ʋkrut͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова “вкрутити” — процес закріплення чогось шляхом обертання та введення в щось (наприклад, вкручення гвинта в дерево, лампочки в патрон).

  2. (Техніка) –

    Результат такої дії — стан предмета після того, як його було вкручено.

  3. (Психологія) –

    (переносно, розм.) Нав’язування, впровадження чогось комусь, часто з наполегливістю або хитрістю (наприклад, вкручення непотрібної ідеї).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вкручення, р. вкручення, д. вкрученню, з. вкручення, о. вкрученням, м. вкрученні, к. вкручення

Більше записів