вкорінювання

[ʋkorinjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    Дія за значенням дієслова “вкорінювати” — процес закріплення, утвердження чогось у свідомості, побуті, практиці або впровадження в якусь систему, середовище.

  2. (Ботаніка) –

    Біол. Процес утворення коріння у рослини або його проникнення в ґрунт; закріплення в ґрунті.

  3. (Психологія) –

    Перен. Процес глибокого та міцного засвоєння, утвердження ідей, звичок, традицій тощо в суспільстві або свідомості окремої людини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вкорінювання, р. вкорінювання, д. вкорінюванню, з. вкорінювання, о. вкорінюванням, м. вкорінюванні, к. вкорінювання

Більше записів