вкорінення

[ʋkorinɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Дія за значенням дієслова вкорінити(ся) — процес набуття міцних, глибоких коренів, сталого закріплення в ґрунті (про рослини).

  2. (Соціологія) –

    Переносно: процес глибокого та міцного засвоєння, поширення та закріплення в суспільстві, свідомості, побуті (ідей, звичок, традицій, практик).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вкорінення, р. вкорінення, д. вкоріненню, з. вкорінення, о. вкоріненням, м. вкоріненні, к. вкорінення

Більше записів