1. (геол.) Процес утворення клиноподібних геологічних тіл (вклинів) при внедренні одних гірських порід в інші або при виклинюванні шарів.
2. (геом., картогр.) Спеціальне позначення у вигляді клина на карті або плані, що вказує місце розташування об’єкта (наприклад, родовища корисних копалин) за межами даної території.
3. (мед.) Патологічний стан, коли частина головного мозку (частіше мигдалини мозочка або гіпокамп) зміщується та стискується в природних отворах черепа (наприклад, у великий потиличний отвір) через різкий підвищений внутрішньочерепний тиск, що є загрозливим для життя ускладненням.