вклинення

[ʋklɪnɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Геологія) –

    (геол.) Процес утворення клиноподібних геологічних тіл (вклинів) при внедренні одних гірських порід в інші або при виклинюванні шарів.

  2. (Геологія) –

    (геом., картогр.) Спеціальне позначення у вигляді клина на карті або плані, що вказує місце розташування об’єкта (наприклад, родовища корисних копалин) за межами даної території.

  3. (Медицина) –

    (мед.) Патологічний стан, коли частина головного мозку (частіше мигдалини мозочка або гіпокамп) зміщується та стискується в природних отворах черепа (наприклад, у великий потиличний отвір) через різкий підвищений внутрішньочерепний тиск, що є загрозливим для життя ускладненням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вклинення, р. вклинення, д. вклиненню, з. вклинення, о. вклиненням, м. вклиненні, к. вклинення

Більше записів