вкладка

1. Окремий аркуш паперу, картону, пластику тощо, що вкладається між сторінками книги, блокнота або в спеціальну папку для систематизації матеріалів, часто має виступаючий край (язичок) для позначення розділу.

2. Роздільний або знімний елемент конструкції (наприклад, у меблях, техніці), який вставляється в спеціальний паз або отвір.

3. В інформатиці: окрема панель у графічному інтерфейсі користувача, що дозволяє в одному вікні перемикатися між різними документами, сторінками вебсайту або розділами програми.

4. У поліграфії та видавничій справі: окремо надрукований аркуш (ілюстрація, карта, таблиця), що вклеюється або вкладається в книгу між певними сторінками.

5. У шитті: смужка тканини, яка вставляється в розріз деталі одягу для його оформлення чи зміцнення (наприклад, вкладка в рукаві).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |