1. Властивість або стан того, що вкладено, поміщено всередину чогось іншого; внутрішнє розташування одного об’єкта в іншому.
2. (Матем., інформ.) Відношення між множинами або структурами, коли один об’єкт є частиною іншого; включеність. Наприклад: вкладеність підмножини, вкладеність циклів у програмуванні.
3. (Перен.) Глибока зацікавленість, емоційна або інтелектуальна участь у чомусь; повна відданість ідеї, процесу чи діяльності. Наприклад: вкладеність у роботу, вкладеність у навчання.