вказник

[ʋkɑznɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Той, хто вказує на щось або когось; покажчик.

  2. (Лінгвістика) –

    У мовознавстві: розряд слів, що вказують на предмети, ознаки, кількість або обставини, не називаючи їх безпосередньо (наприклад, займенники, деякі прислівники).

  3. (Інформаційні технології) –

    У програмуванні: змінна, значенням якої є адреса деякого об’єкта в пам’яті комп’ютера; покажчик.

  4. (Інформаційні технології) –

    Пристрій або елемент інтерфейсу (наприклад, стрілка, рука з витягнутим пальцем), що показує на певний об’єкт або напрямок.

  5. (Техніка) –

    Довідковий знак, табличка з написом, що вказує на щось (наприклад, напрямок, назву).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вказник, р. вказника, д. вказникові, з. вказника, о. вказником, м. вказникові, к. вказнику

Більше записів