візитатор

[ʋizɪtɑtor] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Управління) –

    Посадовець, який здійснює візитацію (перевірку, обстеження) установ, організацій або підприємств, часто у сфері освіти, релігії чи управління.

  2. (Релігія) –

    У церковній (переважно католицькій) практиці — посада особи, уповноваженої вищою церковною владою для інспектування монастирів, парафій або навчальних закладів.

  3. (Історія) –

    Застаріле значення: той, хто відвідує когось або щось з офіційною метою; відвідувач.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. візитатор, р. візитатора, д. візитаторові, з. візитатора, о. візитатором, м. візитаторі, к. візитаторе

Більше записів