візників

[ʋiznɪkiʋ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Родовий відмінок множини від слова “візник” — особа, яка керує возом або фургоном, запряженим кіньми, для перевезення вантажів або пасажирів.

  2. (Історія) –

    Форма привітання або звернення до групи візників (застаріле, вживається переважно в історичному чи фольклорному контексті).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. візники, р. візників, д. візникам, з. візників, о. візниками, м. візниках, к. візники

Більше записів