візник

[ʋiznɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Транспорт) –

    Особа, яка керує возом, запряженим кіньми або іншою тягловою силою, перевозить вантажі або пасажирів; фірман, візничий.

  2. (Логістика) –

    Власник або наймач воза, який займається перевезенням як ремеслом.

  3. (Лінгвістика) –

    (у переносному значенні) Той, хто веде, направляє когось або щось, виконує роль провідника.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. візник, р. візника, д. візникові, з. візника, о. візником, м. візникові, к. візнику

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів