Древослів

Словник Української Мови

візерунчастість

[ʋizɛrunt͡ʃɑstistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Властивість або якість об’єкта, що характеризується наявністю візерунка, складного орнаментального малюнка, що повторюється.

  2. (Мистецтво) –

    Абстрактна ознака, що виражає складність, багатоплановість, переплетення елементів у чомусь (наприклад, у художньому творі, музиці, думках).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. візерунчастість, р. візерунчастості, д. візерунчастості, з. візерунчастість, о. візерунчастістю, м. візерунчастості, к. візерунчастосте

Більше записів