Значення
- (Військова справа) –
Військкерівник — власна назва, що позначає керівника військового формування, об’єднання або установи; особа, яка здійснює верховне командування та управління військами.
- (Історія) –
Військкерівник — власна назва, що вживається як синонім до термінів “головнокомандувач”, “воєначальник” або “військовий лідер”, особливо в контексті історичних чи високих посад у збройних силах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. військкерівник, р. військкерівника, д. військкерівникові, з. військкерівника, о. військкерівником, м. військкерівникові, к. військкерівнику