війка

[ʋijkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестлива форма від іменника “вія” — невелика вія, вієчка.

  2. (Побут) –

    Рідкісне позначення невеликого віяла, пристрою або предмета для обмахування, створення потоку повітря.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. війка, р. війки, д. війці, з. війку, о. війкою, м. війці, к. війко

Більше записів