Значення
- (Техніка) –
Пристрій для освіження повітря або роздування вогню, що складається з ручки та прикріпленого до неї розкладистого полотна з пера, тканини, паперу тощо.
- (Техніка) –
Те саме, що віяльце — знаряддя для віювання зерна, що нагадує за формою велике сито.
- (Зоологія) –
Переносно: щось, що має форму напівкола, півкруга або розкривається подібно до віяла (наприклад, про хвіст павича, гілки дерева).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. віяло, р. віяла, д. віялу, з. віяло, о. віялом, м. віялі, к. віяло