віяльниця

[ʋijɑlʲnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Пристрій для віювання зерна, що складається з дерев’яного каркаса та сита, який рухом повітря відокремлює зерно від полови та сміття.

  2. (Техніка) –

    Застаріла назва для великого віяла, яке використовували для тієї ж мети — очищення зерна від висівок і пилу.

  3. (Техніка) –

    У техніці — частина деяких механізмів (наприклад, у молотарці), призначена для відділення висівок від зерна за допомогою повітряного потоку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. віяльниця, р. віяльниці, д. віяльниці, з. віяльницю, о. віяльницею, м. віяльниці, к. віяльнице

Більше записів