Значення
- (Техніка) –
Сільськогосподарське знаряддя для віяння (очищення) зерна від полови та сміття струменем повітря, що зазвичай має вигляд дерев’яного лотка з високим бортом або решета з ручкою.
- (Техніка) –
Ручний пристрій у вигляді невеликого лопатя з широкою частиною з пір’я, тканини, паперу тощо, призначений для освіження повітря або роздування вогню шляхом направленого махання.
- (Техніка) –
Технічний пристрій або частина механізму, що служить для створення потоку повітря, вентилювання чи охолодження (наприклад, віялка електродвигуна).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. віялка, р. віялки, д. віялці, з. віялку, о. віялкою, м. віялці, к. віялко