віялка

[ʋijɑlkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Сільськогосподарське знаряддя для віяння (очищення) зерна від полови та сміття струменем повітря, що зазвичай має вигляд дерев’яного лотка з високим бортом або решета з ручкою.

  2. (Техніка) –

    Ручний пристрій у вигляді невеликого лопатя з широкою частиною з пір’я, тканини, паперу тощо, призначений для освіження повітря або роздування вогню шляхом направленого махання.

  3. (Техніка) –

    Технічний пристрій або частина механізму, що служить для створення потоку повітря, вентилювання чи охолодження (наприклад, віялка електродвигуна).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. віялка, р. віялки, д. віялці, з. віялку, о. віялкою, м. віялці, к. віялко

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів