вітротривкість

[ʋitrotrɪʋkistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Властивість рослин, будівель, конструкцій чи матеріалів протистояти сильному вітру, не пошкоджуючись і не руйнуючись.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вітротривкість, р. вітротривкості, д. вітротривкості, з. вітротривкість, о. вітротривкістю, м. вітротривкості, к. вітротривкосте

Більше записів