Значення
- (Лінгвістика) –
Зменшувально-пестлива форма від слова “вітер”, що вказує на легкий, приємний повітряний потік або на вітер як природне явище, до якого звертаються з ласкою.
- (Література) –
У фольклорі та поетичній мові — персоніфікований образ вітру, часто як персонаж-помічник або добрий дух повітря.
- (Література) –
Власна назва, зокрема літературного персонажа, народної казки або твору, де вітер виступає як діюча особа (наприклад, “Вітронько-братіку”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вітронько, р. вітронька, д. вітронькові, з. вітронько, о. вітроньком, м. вітронькові, к. вітроньку