вітчина

Значення

1. (Історія) –

   Батьківщина, рідна земля, країна, де народилася людина або з якою пов’язана її історична та культурна належність; вітчизна.

2. (Юриспруденція) –

   У давньоруському та феодальному праві — земельне володіння, майно, що переходить у спадок від батька; вотчина.

3. (Лінгвістика) –

   (переносно) Сфера діяльності, яка є традиційною для когось або чогось, область найбільшого прояву чи успіхів.

Правопис та відмінювання