Древослів

Словник Української Мови

вісниця

[ʋisnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Географія) –

    Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.

  2. (Історія) –

    (заст.) Те саме, що вістунка — жінка, яка передає вісті, повідомлення; вісниця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вісниця, р. вісниці, д. вісниці, з. вісницю, о. вісницею, м. вісниці, к. віснице

Більше записів