віслюк

[ʋisljuk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Зоологія) –

    Ссавець родини коневих, одомашнена тварина з довгими вухами та короткою гривою, витривала у вантажоперевезеннях; осел.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно: про вперту, нездатну до навчання або незграбну людину (зневажливо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. віслюк, р. віслюка, д. віслюкові, з. віслюка, о. віслюком, м. віслюкові, к. віслюче

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів