віритель

[ʋirɪtɛlʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Релігія) –

    Особа, яка вірить у щось або довіряє комусь; той, хто має віру.

  2. (Юриспруденція) –

    У юридичному та фінансовому контексті: кредитор, особа або установа, яка надала позику (кредит) і має право вимагати її повернення; протилежне до “боржник”.

  3. (Релігія) –

    У релігійному контексті: віруюча людина, релігійна особа; той, хто сповідує певну релігію.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. віритель, р. вірителя, д. вірителеві, з. вірителя, о. вірителем, м. вірителеві, к. вірителю

Більше записів