віртус

[ʋirtus] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Філософія) –

    У давньоримській культурі та філософії — фундаментальна етична категорія, що означає доброчесність, мужність, громадянську відвагу, моральну силу та сукупність чеснот, які становлять ідеал повноцінного громадянина і воїна.

  2. (Історія) –

    У середньовічній та ранньомодерній європейській традиції (особливо в геральдиці) — алегоричне уособлення чесноти, моральної сили та доблесті, що часто зображувалося у вигляді жіночої фігури з атрибутами (наприклад, мечем, щитом, стовпом).

  3. (Філософія) –

    У сучасному вжитку (переважно в наукових, історичних чи мистецьких текстах) — термін для позначення концепції чесноти та громадянської доблесті в античній та гуманістичній традиції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. віртуси, р. віртус, д. віртусам, з. віртуси, о. віртусами, м. віртусах, к. віртуси

Більше записів