вірне

[ʋirnɛ] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Філософія) –

    Те, що є правдивим, відповідає дійсності, істині; істина, правда (заст., книжн.).

  2. (Історія) –

    Вірна присяга, обітниця; клятва вірності (заст.).

  3. (Історія) –

    У словосполученні “дати вірне” — дати обіцянку, клятву або урочисту присягу на вірність (заст.).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вірне, р. вірного, д. вірному, з. вірне, о. вірним, м. вірнім

Більше записів