віолончель

[ʋiolont͡ʃɛlʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Струнний музичний інструмент сімейства скрипкових, що має чотири струни та звучить на октаву нижче від альта; використовується як соло-інструмент, а також у складі оркестрів та камерних ансамблів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. віолончель, р. віолончелі, д. віолончелі, з. віолончель, о. віолончеллю, м. віолончелі, к. віолончеле

Більше записів