віола-бастарда

[ʋiolɑ-bɑstɑrdɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Історичний смичковий музичний інструмент родини віол, що був поширений у Європі в епоху Відродження та бароко, відомий своїм низьким регістром і використанням техніки акордової гри.

  2. (Мистецтво) –

    Різновид віоли да гамба, що має додаткові резонансні струни (симпатичні струни), які розташовуються під грифом і посилюють звучання, надаючи йому особливого тембру.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. віола-бастарда, р. віоли-бастарди, д. віолі-бастарді, з. віолу-бастарду, о. віолою-бастардою, м. віолі-бастарді, к. віоло-бастардо

Більше записів