Значення
- (Техніка) –
Дія за значенням дієслова “вінцювати” — завершення будівництва покрівлі встановленням вінця (верхньої частини) або останнього вінця зрубу.
- (Архітектура) –
Архітектурний елемент, декоративне завершення верху споруди, стіни, парапету у вигляді карниза, аттика, балюстради тощо.
- (Техніка) –
У техніці — додатковий конструктивний елемент, що облямовує або завершує край або торець виробу (наприклад, вінцювання барабана, труби).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вінцювання, р. вінцювання, д. вінцюванню, з. вінцювання, о. вінцюванням, м. вінцюванні, к. вінцювання