вінценосець

[ʋint͡sɛnosɛt͡sʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Особа, яка носить вінце́н (діадему, корону) як символ монаршої влади; монарх, коронований правитель.

  2. (Література) –

    Переносно: видатна, найвидатніша особа в якійсь галузі діяльності, що займає перше, провідне місце (наприклад, “вінценосець муз”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вінценосець, р. вінценосця, д. вінценосцеві, з. вінценосця, о. вінценосцем, м. вінценосцеві, к. вінценосцю

Більше записів