вінілацетилен

[ʋinilɑt͡sɛtɪlɛn] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Хімія) –

    Ненасичена вуглеводнева сполука з хімічною формулою C₄H₄, безбарвний газ, що є продуктом спарювання двох молекул ацетилену та використовується в промисловості як проміжна речовина для синтезу хлоропрену та інших полімерів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вінілацетилен, р. вінілацетилену, д. вінілацетиленові, з. вінілацетилен, о. вінілацетиленом, м. вінілацетилені, к. вінілацетилене

Більше записів