вініл

[ʋinil] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Хімія) –

    Синтетичний полімер, полівінілхлорид (ПВХ), пластична маса, що широко застосовується для виготовлення різноманітних виробів (плівок, труб, листових матеріалів, предметів побуту тощо).

  2. (Техніка) –

    Матеріал для виготовлення грамофонних платівок, а також сама платівка (зазвичай довгограюча), записана на такому матеріалі.

  3. (Хімія) –

    У хімії: одновалентний радикал етилену CH₂=CH–, що входить до складу багатьох полімерів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вініл, р. вінілу, д. вінілові, з. вініл, о. вінілом, м. вінілі, к. вініле

Більше записів