вінчик

[ʋint͡ʃɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестлива форма до слова “він” — застосовується при звертанні до дорослого чоловіка або хлопця, часто для вираження ласки, іронії або зневаги.

  2. (Ботаніка) –

    Біол. Сукупність пелюсток квітки, внутрішня частина подвійного оцвіття, що зазвичай має яскраве забарвлення; кора.

  3. (Техніка) –

    Техн. Невеликий вінок, кільце, ободок або деталь, що має форму віночка (наприклад, вінчик у фітилі, вінчик гвинта).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вінчик, р. вінчика, д. вінчикові, з. вінчик, о. вінчиком, м. вінчикові, к. вінчику

Більше записів